Вибір країни для навчання — це не про «десь тепло» чи «там живе кума». Це стратегічне рішення, яке вплине на життя вашої дитини на десятиліття вперед.
Щодня ми працюємо з родинами, які обирають навчання за кордоном. І майже завжди на старті стикаємося з одними й тими самими помилками. Сьогодні я хочу відверто поговорити про 5 типових рішень, які можуть зіпсувати дитині і освітній досвід, і майбутню кар’єру. А головне — розповісти, як їх уникнути.
Помилка №1: Орієнтуватися лише на те, що країна подобається
«Хочу в Італію, бо там смачна піца». Або: «У Канаді класна природа, їдемо туди». Це чудові аргументи для відпустки — але не для побудови освітньої траєкторії.
Важливо враховувати не лише емоції, а й:
- рівень освіти за обраним напрямом;
- мовне середовище (а якщо це Франція чи Італія — як бути з місцевою мовою?);
- шанси на працевлаштування після випуску;
- вартість навчання та життя.
Помилка №2: Не враховувати реальний рівень мови дитини
Батьки часто переоцінюють знання англійської: «Ну вона ж дивиться серіали в оригіналі» або «Син сам вчився в Duolingo». Це добре, але недостатньо для академічного навчання.
📌 Якщо рівень B1–B2 — університетське навчання англійською буде мукою. У таких випадках варто спершу пройти Foundation або обрати школу з підсиленою мовною підтримкою.
Помилка №3: Вибирати країну до того, як визначилися з фахом
Це одна з найпоширеніших помилок. Приходять батьки: «Хочемо в Німеччину». Запитуємо: «А в яку сферу хоче ваша дитина?» — і тут тиша. Або щось загальне на кшталт «менеджмент». Але ж сильні університети з бізнесу є і в Іспанії, і у Франції, і в Нідерландах!
Спершу фах — потім країна. Іноді логіка вибору розвертається на 180 градусів після якісної профорієнтації.
Помилка №4: Ігнорувати перспективи після закінчення вишу
Освіта заради диплома — це вже неактуально. Важливо мислити категоріями: «Що далі?»
- Чи дозволяє країна залишитися після навчання?
- Які там можливості для стажування чи першої роботи?
- Чи визнається цей диплом в інших країнах (або в Україні, якщо дитина повернеться)?
Ці нюанси часто забувають, а потім дитина змушена повертатись додому, не реалізувавши себе.
Помилка №5: Приймати рішення без участі дитини
Це тонкий момент. Батьки діють із найкращих намірів: хочуть дати краще, убезпечити, інвестувати в майбутнє. Але коли дитина не залучена до вибору — вона не відчуває відповідальності й мотивації. А іноді — взагалі чинить опір.
Рішення має бути спільним. Так дитина навчається усвідомленості, а ви — підтримуєте, а не нав’язуєте.
🎓 Як допомагає команда Eruditus
У нашій практиці ми починаємо не з країн і не з рейтингів. Ми починаємо з людини.
- Профорієнтація — через Magellano University.
- Аналіз результатів із профконсультантом.
- Підбір оптимальних країн, програм, бюджетів і перспектив.\
- Повний супровід: від вибору школи/університету до адаптації за кордоном.
І тільки так — логічно, зважено, без емоційного хаосу — обирається країна, в якій ваша дитина зможе реалізувати себе максимально.
Хочете уникнути цих помилок і обрати країну з перспективою?
Залиште заявку — і ми підберемо найкращий варіант саме для вашої дитини.
Також, рекомендуємо:

Осінь — час визначати майбутнє: чому профорієнтація саме зараз дає перевагу вашим дітям
1. Чому не можна відкладати вибір до весни
- Весна і літо для випускників — це стрес: іспити, ЗНО, дедлайни для подачі документів.
- У поспіху дитина може вибрати професію «аби куди», під впливом друзів чи батьків.
- За статистикою, понад 40% студентів у перші 2 роки змінюють спеціальність саме через спонтанний вибір.
👉 Практична порада: вже у вересні-жовтні дайте дитині пройти перші профорієнтаційні тести. Це покаже напрям і дозволить за зиму підготуватися.
2. Чим осінь корисна для усвідомленого вибору
- Є час для аналізу — можна обговорювати результати з батьками й експертами.
- Багато університетів восени проводять «дні відкритих дверей» онлайн чи офлайн.
- Підлітки ще не виснажені іспитами, тому легше концентруються на рефлексії: «Що мені цікаво?».
👉 Приклад: учениця 10 класу Анна звернулася на профорієнтацію у жовтні. Вона виявила інтерес до біології, хоча планувала «за компанію» йти на економіста. За півтора року Анна підготувалася до вступу на біотехнології й вступила у Барселону.
3. Що дає профорієнтація вже зараз
- Тести на здібності й інтереси. Дитина бачить, що їй реально цікаво.
- Практичні вправи. Наприклад, рольові ігри чи кейси «спробуй професію на смак».
- Рекомендації експерта. Батьки отримують звіт, а дитина — розуміння свого шляху.
👉 Практична порада: не обмежуйтеся лише тестом із Google. Важливо, щоб підліток пройшов кілька методик і обговорив результати з психологом чи профорієнтологом.
4. Як це допомагає у виборі університету
Розуміння «що хочу» = розуміння «куди йти». Якщо дитина схиляється до інженерії, то не потрібно витрачати час на медичні факультети. Це економить сили й гроші сім’ї.
👉 Приклад: один з учнів Eruditus, Максим, після тестування зрозумів, що хоче у сферу ІТ, але з ухилом у креатив — обрав digital-дизайн у Нідерландах, хоча батьки наполягали на «класичній інформатиці».
5. Які результати вже через 1–2 місяці
- Дитина перестає боятися питання «ким бути».
- З’являється інтерес до предметів, які пов’язані з вибраною сферою.
- Батьки розуміють, як підтримати, а не тиснути.
Висновок
Осінь — не тільки час жовтого листя, а й ідеальний період, щоб разом із дитиною сісти й задуматися: «Хто ти? Куди ти йдеш?». Чим раніше ви це зробите — тим упевненішим буде вибір.
👉 Запишіться на консультацію з профорієнтації в Eruditus уже сьогодні — подаруйте своїй дитині шанс знайти справжнє покликання.

Поради від профорієнтолога: Як підлітку не помилитись з вибором професії?
Звідки береться це “я не працюю за освітою”, яке щороку ми чуємо все частіше?
І складно не помітити, що серед знайомих з’являється дедалі більше людей, які змінюють декілька професій до 30-40 років.Причина цього – вибір професії, яку “треба”, а не тієї, до якої лежить душа та є схильності. Адже часто освіту для підлітка обирають батьки, спираючись на власні погляди на його майбутнє. І зазвичай у таких рішень може бути лише два результати – людина закінчує освіту, яку обрали батьки, і йде шукати себе в чомусь іншому або довгі роки працює на роботі, яку не любить.
Я, Тата Козирєва, профорієнтолог та керуючий партнер міжнародної освітньої компанії Eruditus, розповім вам на що звернути увагу, коли обираєте навчання, як проаналізувати сильні сторони вашої дитини та зробити так, щоб 4-6 років у ВНЗ стали фундаментом її майбутньої кар’єри.
Чим більше варіантів – тим складніше обрати. Чому так відбувається?
Давайте поговоримо про кошмар великих можливостей та нескінченного вибору. Здається, що мало бути все навпаки: більше вибору – більше можливостей та шансів вступити до рейтингових ВНЗ. Проте в реальності велика кількість варіантів приносить нам лише додаткову тривогу.
Особливо, коли це стосується вищої освіти дитини та її майбутнього.Нескінченні варіанти тиснуть на нас і ми витрачаємо не просто години, а роки, роблячи болісний вибір. Замість того, щоб будувати своє видатне і щасливе життя.
Хто має обирати професію – батьки чи дитина?
Ситуація наступна: дитина – відмінник, батьки підтримують розвиток його багатогранних талантів. Тато – у захваті від успіхів у математиці та аналітичного складу розуму. Мама помічає та розвиває у нього талант до вивчення іноземних мов. У поїздках дитина легко дізнається дорогу та спілкується з людьми англійською. А після подорожі до Італії – додаток для вивчення італійської вже показує позначку про проходження початкового рівня.
Здавалося б, можливостей для вступу та вибору майбутньої професії сотні.
При цьому сімʼя звернулася до мене на межі гнітючого відчуття невдоволеності та страху втратити найкращі можливості для своєї дитини. Хто знає, як краще? Батьки думають, що – вони, а дитина… Дитина вже втомилась від нескінченних варіантів вибору – добірки професій майбутнього, знайомі, які вже закінчили ВНЗ чи лише вступили – усі радять різне. Дехто від порад знайомих переходить до онлайн-тестів, які допомагають визначити, який напрям вам підходить. Але що потім робити з отриманими результатами? Як перевірити чи вони відповідають дійсності, а якщо і так – то, як визначити навчальний заклад за кордоном, де найкращі викладачі саме з обраного напряму? Щоб вибір професії не став помилкою, потрібен аналіз та план дій для досягнення бажаного результату.
Як зрозуміти свої сильні сторони та вподобання
Вивчення власних інтересів – найкращий спосіб визначити потенційні напрями роботи. Пригадайте те, що вас цікавило поза школою, улюблені теми, види діяльності, з якими ви забували про час. Складіть список – випишіть свої улюблені розваги та заняття.
Кар’єра залежить, як від ваших інтересів і здібностей, так і від типу особистості.
Подумайте про свої риси характеру та про те, в якій професії вони стануть корисними та будуть вашою перевагою серед інших. Чи легко вам дається робота з даними та їх аналіз? А може ви більш комунікабельний та емпатичний, що допомагає легко знаходити спільну мову з різними людьми? Чи ви – творча особистість, для якої важлива свобода та незалежність? І якщо останнє – про вас, то можливо ви не будете щасливі в корпоративній культурі, а краще придивитись до професій, які дадуть свободу і де можна фрілансити.
Вирішуючи, як вибрати спеціальність і програму навчання, важливо враховувати перспективи – ваші майбутні можливості працевлаштування. У цьому допоможуть наступні питання:
- Чи можете ви розраховувати на роботу та якою вона буде?
- Якими мовами ви володієте та якою готові навчатись?
- Чи готові до переїзду в іншу країну?
- Чи потенційна країна навчання перспективна в обраному напрямі?
Профорієнтація допоможе не помилитись з освітою
Вивчення власних інтересів – найкращий спосіб визначити потенційні напрями роботи. Пригадайте те, що вас цікавило поза школою, улюблені теми, види діяльності, з якими ви забували про час. Складіть список – випишіть свої улюблені розваги та заняття.
Але як її визначити?
Для початку варто зрозуміти, що вибір професії – це не перегони, а індивідуальна подорож. І мапою на цьому шляху може стати саме профорієнтація, яка проведе вас від “боюсь помилитись з вибором” до “довіряю вибір своїй дитині, бо вона точно знає, де може найкраще реалізуватись”.
Але не забігаємо наперед. Все починається з аналізу дитини – її сильних сторін та уподобань. Ми з експертами Eruditus допомагаємо визначити це під час профорієнтації.Дитина проходить онлайн-тестування за методикою Magellano University, після чого отримує звіт про свої сильні та слабкі сторони.
Після проходження тесту не виникне питання “а що робити з результатами?”, бо далі ми проводимо глибинний аналіз отриманої інформації. Сюди входить не тільки консультація з профорієнтологом, а і зустріч з мотиваційним психологом. Це допоможе, як визначити здібності та сильні сторони дитини, так і зрозуміти чому її цікавлять саме ці напрями.

Чи не зарано думати про вступ? Гайд для батьків підлітків 13–16 років
🧭 «Ми ще не визначились… у нас ще є час»
Цю фразу ми в Eruditus чуємо чи не щотижня. І розуміємо її.
Адже коли дитині 13, 14 або навіть 15 — здається, що до вибору професії, країни й університету ще роки попереду.
Але правда в тому, що саме в ці роки — з 13 до 16 — і формуються ключові віхи, від яких залежатиме траєкторія майбутнього.
Професійний вибір у сучасному світі — це вже не лінія, а динамічна стратегія, яка складається з інтересів, здібностей, софт- і хард-навичок, мови, досвіду та емоційної зрілості.
І чим раніше підліток починає розуміти себе — тим менше буде стресу, розгубленості й панічних “я не знаю, ким хочу бути” в 11 класі.
❗️ Чому саме 13–16 років — найцінніший період?
- Формується внутрішній компас
У цьому віці діти починають:
- усвідомлювати свої сильні сторони (або, навпаки, закриватись у «я нічого не вмію»)
- порівнювати себе з однолітками
- шукати підтвердження своєї цінності у світі
🔎 Професійна діагностика й перші консультації з профорієнтологом можуть стати ключовими — саме зараз діти найбільш гнучкі до нової інформації, але вже здатні її аналізувати.
- Є час на розвиток і корекцію траєкторії
На відміну від абітурієнтів 11 класу, підлітки мають запас часу для розвитку:
- підтягнути мову
- спробувати волонтерство, онлайн-курси
- зробити свідомий вибір напрямку і країни
- запланувати підготовку без паніки
🧠 Це період, коли ми можемо допомогти дитині не вивчити себе “після провалу”, а побачити себе “до вибору”.
- Змінилися підходи до вступу у світі
Сучасна освіта за кордоном — це не “я склав іспит → мене взяли”.
Це:
- мотиваційний лист
- портфоліо з досвідом (академічним, проєктним, соціальним)
- інтерв’ю з admissions
- софт-навички, які видно з поведінки
❗️Університети хочуть бачити не «ідеального учня», а сформовану особистість з баченням.
А таку особистість неможливо сформувати за 3 місяці до подачі документів.
🎯 Що варто зробити батькам вже зараз?
Ось реальні, помірні кроки, які допоможуть вашій дитині пройти свій шлях спокійно та стратегічно:
✅ 1. Пройти профорієнтацію
У Eruditus ми поєднуємо наукові методики (Magellano, Holland, MBTI) з живими консультаціями — це не просто “тест”, а повноцінне знайомство з собою.
👉 Після цього ви отримаєте звіт із сильними сторонами, потенційними сферами, кар’єрним профілем.
✅ 2. Обговорити країни та формати навчання
Не “обирати”, а просто дізнаватися.
Чим раніше підліток розумітиме, чим відрізняються A-levels від IB, або чому в Канаді можна поєднати коледж + університет — тим менше буде хаосу в 17.
✅ 3. Знайти мікро-досвід
- Онлайн-курс (безкоштовний або короткий)
- Майстер-клас або стажування
- Волонтерство або shadowing Це додасть впевненості: “Я вже щось знаю”, “У мене є досвід” — а не просто оцінки.
✅ 4. Поставити дитині правильні запитання
– Які предмети тобі найцікавіші і чому?
– Чим ти любиш займатись поза школою?
– Ким би ти точно не хотіла бути — і чому?
– У якій країні тобі цікаво пожити 1 рік?
Такі питання не дають “відповідь”, але запускають мислення.
🤝 Як ми працюємо в Eruditus
🔬 Аналізуємо профіль дитини: характер, здібності, мовний рівень
🧩 Допомагаємо визначити траєкторію: напрям, країна, рівень
📚 Підбираємо реальні програми — без перевантаження й ризику
📝 Пояснюємо родині процес вступу: коли, куди, що готувати
🤗 Супроводжуємо — навіть якщо вступ буде через 3 роки
💬 Не зарано. Це — стратегічно
Чим раніше ваша дитина зрозуміє, що світ відкритий — тим сильнішою вона буде у момент вибору.
І тим менше ви зіштовхнетесь із фразою:
“Я не знаю, чого хочу. Мені страшно. Мені байдуже.”